Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осипка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осипка
Берлін: Українське слово, 1924

О́сипка, ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2—3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. Херс. у. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 3) Корь. Вх. Лем. 444.