Словарь української мови (1924)/осиротіти
| ◀ осиротілий | Словарь української мови О осиротіти |
оситній ▶ |
|
Осироті́ти, ті́ю, єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Нп.