Словарь української мови (1924)/оскорбляти
| ◀ оскорбити | Словарь української мови О оскорбляти |
оскорбнота ▶ |
|
Оскорбля́ти, ля́ю, єш, сов. в. оскорби́ти, блю́, би́ш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Вх. Зн. 45. Семен був парубок годний… було й малу дитину не оскорбить. Федьк.