Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оскромаджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оскромаджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Оскрома́джувати, джую, єш, сов. в. оскрома́дити, джу, диш, гл. 1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку… оскромадила. Чуб. II. 94. Оскромадила моркву. 2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.