Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оскубатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оскубатися
Берлін: Українське слово, 1924

Оскуба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. оску́бтися, бу́ся, бе́шся, гл. = Обскубатися, обскубтися. От всі голуби їдять пшеницю, а один під грушею сам собі надувся та оскубається. Рудч. Ск. II. 110.