Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оскілок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оскілок
Берлін: Українське слово, 1924

Оскі́лок, лка, м. Въ выраженіи, оскі́лками диви́тись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь. Котл. Ен. III. 35.