Словарь української мови (1924)/ославитися
| ◀ ославити | Словарь української мови О ославитися |
ославлювати ▶ |
|
Осла́витися, влюся, вишся, гл. = Вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом. Чуб. III. 294.