Словарь української мови (1924)/ославляти
Зовнішній вигляд
◀ ославлювати | Словарь української мови О ославляти |
ослиця ▶ |
|
Ославля́ти, ля́ю, єш, сов. в. осла́вити, влю, виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки… ославили мене молоду. Левиц. I. 32.