Словарь української мови (1924)/осмілятися

by Борис Грінченко

◀ осміляти

Словарь української мови Борис Грінченко О осмілятися

осміх ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осміля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. осмі́литися, люся, лишся, гл. 1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась. Уман. у. 2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати. АД. I. 115.