Словарь української мови (1924)/основувати

by Борис Грінченко

◀ основиця

Словарь української мови Борис Грінченко О основувати

особа ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осно́вувати, вую, єш, сов. в. оснува́ти, ную, є́ш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Рудч. Ск. I. 179. II. 44. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче. Чуб. III. 172.