Словарь української мови (1924)/особшаний
| ◀ особно | Словарь української мови О особшаний |
особше ▶ |
|
Осо́бшаний, а, е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ особно | Словарь української мови Борис Грінченко О особшаний |
особше ▶ |
|
Словарь української мови — О
особшаний
Борис Грінченко
1924
Осо́бшаний, а, е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.