Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осоружний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осоружний
Берлін: Українське слово, 1924

Осору́жний, а, е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли… вони мені осоружні. Котл. НП. 363.