Словарь української мови (1924)/осоружний
Зовнішній вигляд
◀ осоружитися | Словарь української мови О осоружний |
осот ▶ |
|
Осору́жний, а, е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли… вони мені осоружні. Котл. НП. 363.