Словарь української мови (1924)/остербати
Зовнішній вигляд
◀ остень | Словарь української мови О остербати |
остербнути ▶ |
|
Осте́рбати, баю, єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.