Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остилий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остилий
Берлін: Українське слово, 1924

Ости́лий, а, е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39.