Словарь української мови (1924)/осторонь
Зовнішній вигляд
◀ осторожність | Словарь української мови О осторонь |
осточортіти ▶ |
|
О́сторонь, нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. К. ХП. 21. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці. Левиц. I. 19.