Словарь української мови (1924)/острах

by Борис Грінченко

◀ осточортіти

Словарь української мови Борис Грінченко О острах

острахнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́страх, ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.