Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/острішник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
острішник
Берлін: Українське слово, 1924

Острі́шник, ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.