Словарь української мови (1924)/острішок

by Борис Грінченко

◀ острішниця

Словарь української мови Борис Грінченко О острішок

островище ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Острі́шок, шка, м. 1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ. 2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Чуб. V. 593. Усі кури на сідалі, півень на острішку. Нп.