Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остуда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остуда
Берлін: Українське слово, 1924

Осту́да, ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. I. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. I. 22.