Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оступати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оступати
Берлін: Українське слово, 1924

Оступа́ти, па́ю, єш, сов. в. оступи́ти, плю́, пиш, гл. = Обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Ном. Турки, татари город оступили. Чуб. I. 161.