Словарь української мови (1924)/осуга
| ◀ осувати | Словарь української мови О осуга |
осугуватий ▶ |
|
Осу́га, ги, ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. I. Ум. Осу́жка.