Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/осудливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осудливий
Берлін: Українське слово, 1924

Осу́дливий, а, е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. I. 104).