Словарь української мови (1924)/осягати

by Борис Грінченко

◀ осюдою

Словарь української мови Борис Грінченко О осягати

осягнення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осяга́ти, га́ю, єш, сов. в. осягти́, гну́, неш, гл. 1) Достигать, достигнуть, достичь. 2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. К. Досв. 124. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні. К. ЧР. 197.