Словарь української мови (1924)/осяйний

by Борис Грінченко

◀ осягти

Словарь української мови Борис Грінченко О осяйний

осятер ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осяйни́й, а́, е́. Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Єв. Мр. IX. 3. Куди сей дука осяйний прямує. К. Бай. 109. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.