Словарь української мови (1924)/отеса
Зовнішній вигляд
◀ отерхати | Словарь української мови О отеса |
отетеніти ▶ |
|
Оте́са, си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.