Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отрута

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отрута
Берлін: Українське слово, 1924

Отру́та, ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ум. Отру́тонька. Чуб. V. 879.