Словарь української мови (1924)/отруювати

by Борис Грінченко

◀ отрушувати

Словарь української мови Борис Грінченко О отруювати

отруюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Отру́ювати, ру́юю, єш, сов. в. отруї́ти, рую́, їш, гл. Отравлять, отравить. Грин. I. 32, 33. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла. Чуб. V. 435.