Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отрібка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отрібка
Берлін: Українське слово, 1924

Отрі́бка, ки, ж. Родъ кушанья = Отріб? З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31, (изд. 1809. IV. 18).