Словарь української мови (1924)/отягчати
| ◀ отягуватися | Словарь української мови О отягчати |
отяжати ▶ |
|
Отягча́ти, ча́ю, єш, сов. в. отягчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.
| ◀ отягуватися | Словарь української мови Борис Грінченко О отягчати |
отяжати ▶ |
|
Словарь української мови — О
отягчати
Борис Грінченко
1924
Отягча́ти, ча́ю, єш, сов. в. отягчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.