Словарь української мови (1924)/охаблений
Зовнішній вигляд
◀ охабище | Словарь української мови О охаблений |
охабляти ▶ |
|
Охабле́ний, а, е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. Ді́дько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45.