Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/охотливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
охотливий
Берлін: Українське слово, 1924

Охо́тливий, а, е = Охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.