Словарь української мови (1924)/охотник
| ◀ охотний | Словарь української мови О охотник |
охотуха ▶ |
|
Охо́тник, ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
| ◀ охотний | Словарь української мови Борис Грінченко О охотник |
охотуха ▶ |
|
Словарь української мови — О
охотник
Борис Грінченко
1924
Охо́тник, ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.