Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/очемеріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
очемеріти
Берлін: Українське слово, 1924

Очемері́ти, рі́ю, єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене напали і хотіли вигнать; а тут ззаду кричать: „бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її. Екатериносл. у.