Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/очерет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
очерет
Берлін: Українське слово, 1924

Очере́т, ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. I. 106. Ум. Очеретець.