Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/очманіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
очманіти
Берлін: Українське слово, 1924

Очмані́ти, ні́ю, єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.