Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/очутіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
очутіти
Берлін: Українське слово, 1924

Очуті́ти, ті́ю, єш, гл. = Очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. I. 97).