Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ошатний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
ошатний
Берлін: Українське слово, 1924

Оша́тний, а, е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.