Словарь української мови (1924)/ощажати
| ◀ ощадок | Словарь української мови О ощажати |
ощенитися ▶ |
|
Ощажа́ти, жа́ю, єш, сов. в. ощади́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.