Словарь української мови (1924)/п'явка

by Борис Грінченко

◀ п'явиця

Словарь української мови Борис Грінченко П п'явка

п'явушник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

П'я́вка, ки, ж. 1) Пьявка, Hirudo officinalis. Чуб. I. 238. Вх. Пч. II. 28. 2) Синякъ отъ удара палкой или крутомъ. П'явка набігла. 3) Кровопійца. 4) Желѣзная скоба для прикрѣпленія нашивки въ лодяхъ (при пловучей мельницѣ). Вас. 173.