Словарь української мови (1924)/п'ядити

by Борис Грінченко

◀ п'ядики

Словарь української мови Борис Грінченко П п'ядити

п'ядь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

П'ядити, джу, диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.