Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/п'яний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
п'яний
Берлін: Українське слово, 1924

П'яни́й, а, е. 1) Пьяный. П'яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. Буде твоя головка що-день п'яна. Мет. 125. Під п'я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) П'я́на барабо́ля. Порода картофеля. МУЕ. I. 101. Ум. П'яне́нький. Ой учора ізвечора п'яненька була. Грин. III. 273.