Словарь української мови (1924)/п'яниця

by Борис Грінченко

◀ п'яницюга

Словарь української мови Борис Грінченко П п'яниця

п'яничка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

П'яни́ця, ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. П'яни́чка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.