Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/п'янчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
п'янчити
Берлін: Українське слово, 1924

П'янчити, чу, чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили. Гн. II. 72.