Словарь української мови (1924)/п'янчити
| ◀ п'януватий | Словарь української мови П п'янчити |
п'янюга ▶ |
|
П'янчити, чу, чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили. Гн. II. 72.
| ◀ п'януватий | Словарь української мови Борис Грінченко П п'янчити |
п'янюга ▶ |
|
Словарь української мови — П
п'янчити
Борис Грінченко
1924
П'янчити, чу, чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили. Гн. II. 72.