Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/п'ятірко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
п'ятірко
Берлін: Українське слово, 1924

П'яті́рко, числ. Пятеро. У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.