Словарь української мови (1924)/пагуба

by Борис Грінченко

◀ пагорок

Словарь української мови Борис Грінченко П пагуба

пад ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́губа, би, ж. 1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232. 2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.