Словарь української мови (1924)/падкати
| ◀ паділ | Словарь української мови П падкати |
падкатися ▶ |
|
Па́дкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Рк. Левиц. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Рк. Левиц. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку? МВ. (О. 1862. III. 62).