Словарь української мови (1924)/падь

by Борис Грінченко

◀ падчерка

Словарь української мови Борис Грінченко П падь

пажера ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Падь, ді, ж. 1) = Падина. 2) Падежъ скота. Черк. у. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Балт. у. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ном. №585. 4) На ме́не падь па́ла. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала. Лукаш. 167.