Словарь української мови (1924)/пазорь
◀ пазолки | Словарь української мови П пазорь |
пазуха ▶ |
|
Па́зорь, па́зурь, ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. I. 23. 2) Ноготь. Гн. I. 79.
◀ пазолки | Словарь української мови Борис Грінченко П пазорь |
пазуха ▶ |
|
Словарь української мови — П
пазорь
Борис Грінченко
1924
Па́зорь, па́зурь, ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. I. 23. 2) Ноготь. Гн. I. 79.