Словарь української мови (1924)/пазорь
Зовнішній вигляд
◀ пазолки | Словарь української мови П пазорь |
пазуха ▶ |
|
Па́зорь, па́зурь, ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. I. 23. 2) Ноготь. Гн. I. 79.