Словарь української мови (1924)/пак

by Борис Грінченко

◀ пайстровий

Словарь української мови Борис Грінченко П пак

пакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пак. Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому „бишь“. Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.