Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пакнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пакнути
Берлін: Українське слово, 1924

Па́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ па́кати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. I. 79.